Політика рецензування та конфлікт інтересів
Політика рецензування
Рецензування є обов’язковим етапом редакційного процесу та здійснюється з метою забезпечення наукової якості, об’єктивності та достовірності публікацій.
До рецензування допускаються рукописи, що відповідають профілю журналу та пройшли попередню технічну перевірку. Процедура рецензування відповідає міжнародним стандартам публікаційної етики та рекомендаціям COPE.
Тип рецензування
Видання дотримується політики подвійного сліпого рецензування (double-blind peer review): автори не знають імен рецензентів; рецензенти не знають імен авторів.
Взаємодія між сторонами здійснюється через електронну платформу або використання офіційної електронної пошти видання за посередництва відповідального редактора.
Відбор рецензентів
Головний редактор або відповідальний секретар призначає для кожної статті щонайменше двох незалежних рецензентів.
Критерії відбору рецензентів:
наявність наукового ступеня за профілем дослідження;
наявність власних публікацій за відповідною тематикою у наукових фахових виданнях;
відсутність конфлікту інтересів із авторами та спільної афіляції (місця роботи).
Процедура рецензування
- Первинний огляд. Після завантаження статті відповідальний секретар (технічний секретар) проводить первинну оцінку на:
відповідність профілю: перевірка належності теми статті до кластеру «Інформаційні технології та електроніка»;
правильність технічного оформлення: перевірка структури анотації, списку літератури, оформлення формул, рисунків та таблиць відповідно до вимог, що вказані в розділі «Для авторів»;
наявність плагіату (через програму StrikePlagiarism): контроль рівня унікальності тексту та відсутності маніпуляцій із цитуванням.
Рукописи, що не відповідають цим вимогам під час первинного огляду, відхиляються або повертаються на доопрацювання без рецензування.
- Експертне оцінювання. Рукопис направляється до рецензентів. Рецензування триває від 2 до 3тижнів.
Рецензенти оцінюють рукопис за такими критеріями:
актуальність та наукова новизна отриманих результатів;
обґрунтованість обраної методології та достовірність математичних розрахунків/моделювання;
якість та оригінальність наведеного програмного коду (для ІТ-спрямованих робіт);
теоретична й практична значущість результатів для сфери інформаційних технологій тощо.
- Редакційне рішення. На основі отриманих висновків редакційна колегія приймає одне з рішень:
прийняти подання – публікація в оригінальному вигляді;
незначне доопрацювання – автор виправляє зауваження, після чого редактор приймає рішення самостійно;
суттєве доопрацювання – після виправлень стаття направляється на повторне рецензування (другий тур);
відхилити подання – рукопис не відповідає науковим стандартам видання.
- Затвердження та дозвіл на публікацію. Остаточний список статей, рекомендованих редакційною колегією до друку, подається на розгляд Вченої ради Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Рішення Вченої ради про надання дозволу на публікацію номера є адміністративним завершенням процесу рецензування.
Процедура розгляду рукописів, поданих головним редактором
У разі подання рукопису, де головний редактор є автором або співавтором, він повністю усувається від управління редакційним процесом щодо цієї статті для забезпечення незалежності рішення.
Керування процесом розгляду такого рукопису передається незалежному відповідальному редактору, який не має адміністративної залежності від автора.
Незалежний редактор самостійно обирає та призначає мінімум двох зовнішніх рецензентів, які не мають спільної афіляції з головним редактором та конфлікту інтересів.
Опублікована стаття обов'язково має містити окрему декларацію про те, що автор є головним редактором видання, але не брав участі в редакційному розгляді та прийнятті рішення щодо цієї публікації.
Процедура розгляду рукописів, поданих редакторами та/або членами редакційної колегії
Редактори та члени редакційної колегії можуть публікувати свої матеріали у виданні, проте процес їхнього розгляду здійснюється за окремим алгоритмом для запобігання «ендогенності» (надмірної концентрації публікацій від вузького кола осіб).
Для кожного такого рукопису головний редактор призначає відповідального редактора та рецензентів, які не мають наукових чи адміністративних зв'язків з автором-членом редколегії.
Член редакційної колегії, який подав статтю, розглядається виключно як автор і не має права впливати на вибір рецензентів або брати участь у засіданнях редколегії, де обговорюється статус його рукопису.
Процедура подвійного сліпого рецензування для таких робіт є обов'язковою, а контроль за анонімністю файлів здійснюється з особливою ретельністю.
Редакція встановлює запобіжники щодо частки публікацій від членів редколегії в одному номері, щоб забезпечити представленість зовнішніх авторів (зокрема, міжнародних).
У фінальній версії статті обов’язково зазначається роль автора в редакції та наявність незалежного рецензування.
Конфлікт інтересів
Усі учасники незалежного рецензування та публікацій повинні розкривати інформацію про будь-які види відносин, які можуть розглядатися як потенційне джерело конфлікту інтересів. Ця вимога також стосується авторів та рецензентів. Головний редактор та члени редакційної колегії приймають рішення про публікацію інформації, розкритої авторами, яка стосується потенційних конфліктів інтересів, лише після узгодження з авторами.
