Про журнал

Журнал заснований у 2025 році.

ВИТЯГЗ РЕЄСТРУ СУБ'ЄКТІВ У СФЕРІ МЕДІА-РЕЄСТРАНТІВ. Рішення № 303 від 6.02.2025 р.

Автор несе відповідальність за точність фактів, цитат та іншої інформації.

Тематика журналу та цільові спеціальності

Мета журналу — висвітлення актуальних результатів наукових досліджень, теоретичних і прикладних розробок у сфері кібербезпеки, захисту інформації, криптографії, комп’ютерної інженерії, менеджменту інформаційної безпеки, національної безпеки тощо. Журнал призначений для науковців, викладачів, докторантів, аспірантів і студентів старших курсів спеціальностей:

  • F5Кібербезпека та захист інформації
  • F7Комп’ютерна інженерія

У журналі публікуються статті за такими напрямками наукових досліджень:

  • Теоретичні основи кібербезпеки та захисту інформації
  • Інформаційна безпека критичної інфраструктури
  • Безпека інформаційно-телекомунікаційних систем
  • Криптографічні методи та засоби захисту даних
  • Системи виявлення та протидії кіберзагрозам
  • Технології цифрової форензіки та аналізу інцидентів
  • Моделі оцінки ризиків в інформаційній безпеці
  • Агентне моделювання загроз та захисних стратегій
  • Безпека вбудованих систем і IoT
  • Інженерія безпечного програмного забезпечення
  • Методи машинного навчання в системах безпеки
  • Захист персональних даних і забезпечення приватності
  • Організаційно-правові та управлінські аспекти інформаційної безпеки
  • Геоінформаційні системи в забезпеченні національної та інформаційної безпеки
  • Міжнародне співробітництво в сфері кібербезпеки

Процедура експертної оцінки

На першому етапі всі подані рукописи статей передаються до відповідних членів редакційної колегії, які відповідають за науковий рівень матеріалів у конкретних тематичних розділах журналу. Вони здійснюють первинну перевірку на відповідність тематичному спрямуванню, вимогам до оформлення та політиці видання. Також рукописи проходять перевірку на наявність плагіату за допомогою онлайн-сервісу Unicheck, що аналізує документи на предмет текстових збігів з відкритими джерелами в Інтернеті.

Після успішного проходження первинного етапу стаття передається на подвійне сліпе рецензування, яке триває орієнтовно 7–10 днів. У межах цієї процедури особистості як авторів, так і рецензентів залишаються анонімними. Кожен номер журналу залучає щонайменше трьох або більше незалежних рецензентів.

Упродовж наступних 2–3 тижнів автор отримує від редакції висновки рецензента з коментарями, зауваженнями та рекомендаціями щодо вдосконалення статті. На основі проведеного аналізу рецензент може:

  • схвалити публікацію без необхідності внесення змін;
  • запропонувати автору доопрацювати матеріал і повторно подати його після врахування зауважень;
  • відхилити рукопис із поясненням причин без можливості повторного подання до журналу.

У разі потреби рецензент також формує офіційний звіт для редакційної колегії та автора.

Політика відкритого доступу

«Територія безпеки» – це журнал із відкритим доступом. Усі статті доступні, читаються, завантажуються та роздруковуються безкоштовно.

Етичні принципи публікаційної діяльності

Редакція журналу «Територія безпеки» дотримується чітко визначених критеріїв при відборі та прийнятті до публікації наукових статей, поданих авторами. Ці вимоги ґрунтуються на тематичних напрямах журналу та відповідають принципам академічної доброчесності.

У процесі формування політики з питань публікаційної етики, редакційна колегія журналу «Територія безпеки» спиралася на рекомендації Комітету з етики публікацій (COPE) (http://publicationethics.org), а також враховувала кращі практики вітчизняних та міжнародних наукових видавництв, установ і професійних асоціацій.

Однією з ключових ознак академічної спільноти є дотримання морально-етичного кодексу, який регламентує взаємовідносини між науковцями, їхні зобов’язання перед колегами та суспільством. Цей кодекс покликаний забезпечити високі стандарти наукової діяльності, сприяти загальному благу професійного середовища, захищати права інтелектуальної власності авторів та запобігати діям, що можуть переслідувати особисту вигоду на шкоду науковій спільноті.

Етичні обов’язки редакторів

  1. Усі статті, подані до журналу, проходять уважний відбір і наукове рецензування. Редакційна колегія залишає за собою право відхилити рукопис або повернути його на доопрацювання. Автор зобов’язаний врахувати зауваження рецензентів і редакції перед повторним поданням матеріалу.
  2. Редактор повинен забезпечити неупереджений розгляд усіх поданих матеріалів, оцінюючи їх виключно за науковим змістом, незалежно від расової, релігійної, етнічної належності, соціального статусу чи афіляції автора(-ів).
  3. Розгляд статті має відбуватися в розумні строки без зайвих зволікань.
  4. Остаточне рішення про публікацію або відмову приймає редактор. Щоб забезпечити якість та достовірність матеріалу, редактор може звертатися до незалежних експертів або фахівців у відповідній галузі. У разі, якщо рукопис явно не відповідає тематиці чи стандартам журналу, його можуть відхилити без направлення на зовнішнє рецензування.
  5. Інформація про поданий матеріал є конфіденційною і не підлягає розголошенню третім особам, окрім випадків, коли потрібна професійна оцінка чи консультація. Після прийняття статті вона публікується у друкованому випуску журналу та на офіційному сайті.
  6. Редактор повинен поважати право авторів на інтелектуальну самостійність.
  7. Якщо редактор сам є автором поданого до журналу рукопису, процес розгляду цього матеріалу має бути передано іншому кваліфікованому редактору або члену редакційної колегії, щоб уникнути конфлікту інтересів.
  8. У разі отримання достовірної інформації про суттєві помилки або неточності у вже опублікованій статті, редактор повинен ініціювати публікацію відповідного уточнення або спростування. Такий матеріал може бути підготовлений як автором, так і стороннім дослідником, який виявив помилку.
  9. Автор має право звернутися до редактора з проханням не направляти рукопис певним рецензентам. Однак остаточне рішення про вибір рецензентів залишається за редактором, який може залучити зазначених осіб, якщо їхня оцінка вважається важливою для об’єктивного аналізу змісту.

Етичні обов’язки авторів

  1. Автор зобов’язаний надати достовірне та точне відображення проведеного дослідження, а також об’єктивний аналіз отриманих результатів.
  2. Необхідно раціонально використовувати простір наукового видання, враховуючи його обмеженість і цінність.
  3. Публікація первинного дослідження має містити повну інформацію, достатню для того, щоб інші дослідники могли відтворити експеримент. У разі запиту автор повинен надати зразки унікальних матеріалів або даних, які не є загальнодоступними, за умови дотримання відповідних домовленостей щодо використання.
  4. У роботі мають бути наведені посилання на всі джерела, що вплинули на її концепцію та реалізацію. Вибір цитованої літератури має бути обґрунтованим, а огляд попередніх досліджень – повним і коректним. Якщо в дослідженні використано важливі зовнішні дані, необхідно вказати джерело їх отримання.
  5. У випадку наявності потенційних ризиків чи небезпечних умов у ході дослідження, про це слід обов’язково повідомити в тексті статті.
  6. Не допускається поділ результатів одного дослідження на кілька фрагментованих публікацій без вагомих причин. Кожна публікація має бути змістовно повною і висвітлювати окремий важливий аспект дослідження.
  7. При поданні статті автор повинен повідомити редакцію про інші подібні або дотичні рукописи, які вже опубліковані або розглядаються в інших виданнях. За потреби – надати їх копії та пояснити зв’язок із новим матеріалом.
  8. Не дозволяється надсилати один і той самий рукопис у кілька журналів одночасно. Повторне подання можливе лише після офіційної відмови або відкликання матеріалу. У разі публікації розширеної версії раніше представленого короткого звіту, це потрібно зазначити у новому тексті з відповідним посиланням.
  9. Автор має належно оформити всі посилання, крім загальновідомої інформації. Дані, отримані приватно (усно, через листування чи іншим чином), не можна використовувати без згоди особи, яка їх надала. Це також стосується конфіденційної інформації, наприклад, із процесу рецензування.
  10. Якщо дослідження включає критику попередніх наукових робіт, вона повинна бути аргументованою та конструктивною. Особисті нападки є неприйнятними.
  11. До списку авторів мають входити лише ті, хто зробив суттєвий внесок у роботу та несе відповідальність за її зміст. Інші особи можуть бути згадані у подяках. Якщо автор серед співавторів включає померлу особу, це має бути окремо зазначено. Вигадані імена заборонено вказувати. Автор, який подає статтю, відповідає за правильність авторського складу і має отримати згоду від усіх співучасників.
  12. Автори повинні розкривати будь-які потенційні конфлікти інтересів, які можуть вплинути на об’єктивність результатів дослідження. Вони зобов’язані повідомити редакцію про будь-які фінансові, професійні чи інші зв’язки, які можуть бути сприйняті як упереджені.

Етичні принципи, яких мають дотримуватися рецензенти

  1. Рецензування є важливою складовою наукового публікаційного процесу і сприяє розвитку наукового методу, тому кожен дослідник має брати активну участь у цій діяльності відповідно до своєї кваліфікації.
  2. Якщо рецензент вважає, що не має достатньої компетентності для об’єктивної оцінки змісту рукопису, він повинен одразу відмовитися від рецензування і повідомити про це редакцію.
  3. Під час оцінювання рецензент зобов’язаний дотримуватись об’єктивності, враховуючи наукову якість проведених досліджень, правильність інтерпретацій та чіткість викладення матеріалу. При цьому важливо поважати авторську інтелектуальну незалежність.
  4. Якщо існує потенційний конфлікт інтересів, наприклад, якщо рукопис тісно пов’язаний із власною роботою рецензента, останній повинен негайно повідомити про це редакцію і відмовитися від рецензування.
  5. Не дозволяється рецензування робіт, автором або співавтором яких є особа, з якою рецензента пов’язують особисті або професійні стосунки, що можуть вплинути на неупередженість оцінки.
  6. Усі матеріали, передані для рецензування, слід розглядати як конфіденційні. Їх не можна розголошувати або обговорювати з третіми особами, крім випадків, коли потрібна фахова консультація, і лише за умови повідомлення редакції про таких консультантів.
  7. Рецензії мають бути чітко аргументованими і зрозумілими як для авторів, так і для редакторів. Якщо рецензент вказує на те, що певні ідеї вже були опубліковані, це має супроводжуватись точним бібліографічним посиланням. Необґрунтованих тверджень слід уникати.
  8. Рецензенту варто звертати увагу на можливе ігнорування важливих джерел у списку літератури, проте наполягати на цитуванні власних праць потрібно обережно, аби уникнути враження особистої зацікавленості. У разі виявлення значної схожості із вже опублікованими роботами або матеріалами, поданими до інших журналів, рецензент повинен повідомити редактора.
  9. Рецензії слід подавати у встановлені строки, щоб не затримувати процес публікації.
  10. Отримана під час рецензування інформація, включаючи ще не оприлюднені ідеї та інтерпретації, не повинна використовуватись або поширюватись без дозволу автора. Винятком є ситуації, коли ця інформація свідчить про марність подальших досліджень самого рецензента – у такому випадку він може етично припинити відповідну роботу.